Пекарські дріжджі у Львові почали виготовляти на початку 1920-х років, і вже менш ніж за десятиліття роботи “Лисиницька фабрика пресованих дріжджів і спирту С.А.”, яка того часу належала віденській фірмі “Маутнер і Маркхоф”, забезпечувала одну шосту попиту на дріжджі в Польщі.
Нинішні акціонери підприємства зі столітньою історією —українці. Олена Вовк, представниця другого покоління власників “Компанії Ензим” (теперішня назва львівських потужностей), покращує і примножує актив, створений її батьком.
— Як відбувалося створення і становлення “Компанії Ензим”?
— Наприкінці “радянського періоду” історії підприємство, яке тоді мало назву “Львівський дріжджовий завод”, повністю занепало і перетворилося на найвідсталіше в Союзі. 1989 р. директором заводу призначили мого батька, Ореста Вовка, перед яким постав вибір: закривати чи відроджувати підприємство. Фактично завдяки його енергії і чіткому баченню перспектив заводу, а також побудові команди однодумців підприємство вдалося відродити. В 1994 р. на базі виробничих потужностей створено ЗАТ “Ензим”, яке перейшло у власність нашої сім’ї. Зараз ми позиціонуємось як сімейна компанія і не розглядаємо варіант продажу бізнесу ні повністю, ні частково. Наразі шукаємо можливості успішно передати сімейний бізнес наступним поколінням родини.
— Як ви прийшли у сімейний бізнес? Це був ваш вибір чи вибір вашого батька?
— Нас з братом не примушували “йти” в сімейний бізнес, говорячи, що це “єдиний можливий наш шлях”. Я прийшла в “Ензим” у 2004 р. добро¬вільно і свідомо, після того як отримала освіту за кордоном і спробувала себе в інших напрямках бізнесу, в інших індустріях. Я прийшла на підприємство з чітким розумінням, що можу привнести свій досвід, цінності й бачення. І жодного разу не пошкодувала про своє рішення..
— Які періоди були найскладнішими для компанії?
— Звичайно, кризовим був період становлення незалежності України, початок 1990-х років, який компанії вдалося перетворити на можливості. Про це свідчить проста статистика: у 1990-і роки в Україні працювали 14 дріжджових заводів, з яких зараз залишилося лише чотири. “Ензим” при цьому є беззаперечним лідером ринку.
— Завдяки чому?
— Компанія фактично реалізувала стратегію “стрибка з болота”, адже тоді нам не було що втрачати і куди падати. Ми були готові до консолідації ринку і розвивали свою конкурентоздатність. На підприємстві було модернізовано потужності, запроваджено сучасні технології виробництва, а також повну автоматизацію та комп’ютеризацію.
Завдяки цьому ми наростили потуж¬ності й розширили лінійку продукції. Власне, 1996 р. ми першими вивели на український ринок сухі дріжджі, а 1997 р. — високоактивні дріжджі “Екстра”. Паралельно сертифікувалися згідно з європейськими стандартами якості й безпечності, створювали ко¬манду і приходили до розуміння того, що продаємо не продукт — дріжджі, а комплексні рішення. Тобто разом з продуктом приносимо додану вар¬тість клієнтам.
— В чому суть таких рішень?
— Це робота сервісного центру хлібопечення “Хлібний Дім”, який є нашою важливою конкурентною перевагою на ринку. Усім нашим клієнтам, від малих пекарень до великих хлібозаводів, ми показуємо нові напрямки випічки, пропонуємо нові продукти й рішення, що допомагають покращити й оптимізувати хлібопекарське виробництво. Також допомагаємо знайти нішу, яка б дозволила одним гравцям якісно відрізнятися від інших (наприклад, створити преміальний продукт). Саме за це нас цінують і завдяки цьому ми досягли лідерської позиції на ринку.
— Яка частка українського ринку в “Ензиму” наразі?
— Якщо говорити про сегмент хлібопечення, то наша частка складає близько 50%.
— Які роки стали знаковими для сімейного бізнесу і як був використаний потенціал ринку?
— Якщо говорити про можливості, то на думку спадає 2003 р., коли ми, аналізуючи розвиток ринку дріжджів в Європі, побачили, що прибутковість європейських виробників дріжджів потроху знижується. Ми тоді почали шукати можливості диверсифікувати наш бізнес. Тоді ж було прийнято рішення інвестувати в зовсім інший сегмент ринку, який був новим для України, — ринок виробництва кормів для непродуктивних тварин (собак і котів). Тоді була закладена перша цеглина компанії “Кормотех”, яка стала першим вітчизняним виробництвом кормів для собак і котів. Зараз цей бізнес є надзвичайно успішним. В обсягах і розмірах його цілком можна прирівняти до “Ензиму”. Таким чином, ми диверсифікувалися в сегмент, що зростає значно інтенсивніше.
Джерело: БІЗНЕС